Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (ЧНУ)

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших університетів України. Розташований у комплексі, збудованому у 1864–1882 рр. як резиденція митрополитів Буковини і Далмації за проєктом Йозефа Главки.

Заснований указом австрійського імператора Франца-Йосифа 31 березня 1875 р. У складі університету діяв богословський греко-православний факультет — єдиний православний факультет у складі Австрійської імперії. Урочисте відкриття університету відбулося 4 жовтня 1875 р. під назвою Чернівецький університет ім. Франца-Йосифа. Відкриття університету стало важливою подією для міста, що було досягнуто завдяки зусиллям професора Костянтина Томащука.

Протягом ХХ століття навчальний заклад змінював назву: університет імені Франца Йосифа (1875–1918), університет імені короля Фердинанда І (1920), Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1933), Чернівецький державний університет (1940). У 1989 році йому було присвоєно ім’я Юрія Федьковича, а у 2000 р. надано статус національного.

Університет славиться своєю академічною діяльністю. Тут викладали й проводили дослідження науковці міжнародного рівня, зокрема економіст Йозеф Шумпетер, правники Євген Ерліх і Ганс Гросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, математики Леопольд Гегенбауер і Ганс Ган, хімік Ріхард Пшібрам, філологи Степан Смаль-Стоцький, Омелян Калужняцький, Іон Сбієра та інші.

Станом на 2023 рік в університеті працює 1821 співробітник, з яких 935 — науково-педагогічні працівники. Серед них — лауреати Державної премії, члени-кореспонденти НАН України та НАПН України. Структура університету включає 2 навчально-наукові інститути й 10 факультетів, до складу яких входять 72 кафедри. Підготовка кадрів здійснюється в аспірантурі за 23 спеціальностями. Станом на 2023 рік в аспірантурі навчається 316 осіб.

В університеті діють кілька міжнародних центрів, зокрема центр канадських студій імені Рамона Гнатишина, центр американських студій, центр румунських студій, центр німецькомовних студій «Ґеданкендах» та центр євроатлантичної інтеграції.

Університет має 18 корпусів, з яких 15 — навчальні. Архітектурний ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації визнаний об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для студентів діють 7 гуртожитків і понад три тисячі ліжко-місць. Фонд наукової бібліотеки налічує майже 2,8 млн примірників. Університет володіє спорткомплексом, дослідним господарством, ботанічним садом, геофізичною обсерваторією, кількома музеями, історико-архітектурним комплексом і дендрологічним парком.

Університет підтримує міжнародні зв’язки із закладами з 38 країн. Станом на сьогодні укладено 221 угоду про співробітництво. Під час міжнародного навчання за різними програмами та стипендіями стажувались понад 1 700 студентів. Партнери університету включають організації та програми DAAD, Фулбрайт, Корпус миру, Австрійську академічну службу обмінів, Католицьку академічну службу обмінів, Британську Раду, Франкофонію, Гете-Інститут та інші.

Університет постійно посідає високі місця у національних і міжнародних рейтингах. Наприклад, у рейтингу U-Multirank 2020 він посів 14 місце серед 76 українських закладів вищої освіти. У рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2021 — у групі 1001+ серед світових університетів. У консолідованому рейтингу України він 15-й, а серед класичних університетів — 9-й. Входить до групи 1200+ Times Higher Education World University Ranking 2021, а у Scopus займає 6 місце серед українських університетів. У списку ЮНЕСКО університет є єдиним українським закладом, що має подвійний статус — центру освіти й науки та об’єкта Всесвітньої спадщини.