Розумний будинок: що вибрати — готові рішення чи свій сервер?

Розумний будинок: що вибрати?

Ви прокидаєтесь, а ваша кавоварка вже варить ранкове лате, штори самі відчиняються, а пилосос починає шурхотіти десь на горизонті коридору. Ні, це не сцена з фантастичного фільму — це буденність тих, хто вчасно інвестував у розумний будинок. Але з чого почати? Яке рішення підійде саме вам: простий набір “все-в-одному” з маркетплейсу чи кастомізована система на базі Zigbee2MQTT і міні-ПК? Розбираємось!

Почнімо з простого: готові рішення

Розумні набори "для чайників"

Якщо ви ще не зовсім у темі, але дуже хочете, аби ваш бойлер слухався команди з телефону — вітаємо, ви типова цільова аудиторія готових рішень типу Xiaomi Mi Home, TP-Link Tapo або Aqara. Ці бренди пропонують стартові комплекти з датчиками руху, температури, розетками й навіть камерами. Все підключається через мобільний застосунок — не потрібно програмувати, нервувати чи тягнути кабелі крізь гіпсокартон.

• 👶 Просте встановлення — впорався навіть мій дід, коли шукав Wi-Fi у телевізорі.
• 📱 Один застосунок для всього — керування в пару тапів.
• 🔌 Бездротове підключення — без ремонту та болгарки.
• 🧩 Можна поступово розширювати систему.

Головний недолік

Все це звучить ідеально… до того моменту, коли виявиться, що камера від одного бренду не дружить із датчиком дверей іншого. А ще — хмара. Усі пристрої передають дані через сторонні сервери. Тобто ваш «розумний будинок» більше залежить від китайського дата-центру, ніж від вас. Не дуже розумно, правда?

Наступний рівень: хаб із мозком

Що таке хаб і нащо він вам

Хаб — це центр керування всіма вашими пристроями. Він може бути у вигляді готового рішення (типу Homey Pro) або зібраний на базі Raspberry Pi чи Intel NUC. Встановлюєте Home Assistant, додаєте інтеграції — і вітаємо, ви офіційно не чайник!

У порівнянні з готовими наборами, тут більше контролю, гнучкості та свободи. Потрібен голосовий помічник українською? Будь ласка. Хочете, щоб ваша колонка оголошувала прогноз погоди, коли ви відчиняєте вікно? Це реально.

Але будьте готові:

Такий підхід — це як ремонт: довгий, місцями болючий, але дуже індивідуальний. Потрібно буде читати мануали, шукати форуми й одного дня навіть налаштувати Docker (не питайте, чому — просто довіртесь процесу).

Zigbee, MQTT та справжній DIY

Той момент, коли починаєш говорити з будинком на мові протоколів

Zigbee2MQTT — це як Hogwarts для гіків. Ви берете USB-донгл, налаштовуєте шлюз, підключаєте лампи, розетки, датчики — і все це без хмар, без сторонніх серверів. Все зберігається локально, все під контролем.

Завдяки MQTT ви керуєте всіма пристроями через локальну мережу, а якщо додати Home Assistant — то отримаєте повноцінний мозок, який може відреагувати на будь-який сценарій. Наприклад, якщо двері відчинилися після 22:00 — включити підсвітку коридору та надіслати пуш на телефон. Справжній розумний будинок, а не просто набір “розумних” лампочок.

Мінуси теж є

Без знань — ніяк. Це рішення для тих, хто не боїться SSH-доступу, має вільні вечори на вихідних і вміє гуглити на англійській. Але задоволення — максимальне. І ніяких “підписка закінчилась — керування пристроями обмежене”.

Яке рішення вибрати: підсумки

Залежить від рівня гік-індексу

Якщо ви просто хочете, щоб світло вимикалося з телефону — обирайте готові комплекти типу Aqara чи Tapo. Вони прості, зручні та ідеальні на старт. Але якщо вас дратує, що пристрої без інтернету нічого не можуть, і ви хочете мати повний контроль — час зануритися в світ локальної автоматизації з Home Assistant, Zigbee2MQTT і mini-PC. Головне — не забути, навіщо ви це все почали.

Бо іноді буває так: поки налаштовуєш логіку відкривання штор за фазами місяця — проходить літо, і треба вже ставити систему обігріву 😊